З кожним роком все частіше можна спостерігати паралельно із затримкою мовленнєвого розвитку у дітей також і різні рухові відхилення. Насамперед це стосується артикуляційної моторики в сукупності з загальною руховою незграбністю, порушенням тонких рухів пальців рук - відразу ж спостерігається їх уповільнена, а часто і хаотична, незлагоджена робота.
Значні труднощі виникають у малят при відображенні певного положення пальців за запропонованим зразком, а потрібний результат не завжди досягається навіть при численних повтореннях. Малюки ледь справляються з одночасними рухами пальців правої і лівої руки. Недосконалість пальчикової моторики спостерігається і під час образотворчої діяльності: виникають значні складнощі у використанні олівця, пензлика, ножиців, дитина не може розім'яти пластилін, скачати з нього кульку, ковбаску, зліпити потрібну фігуру. Моторна незграбність пальців створює певні незручності й труднощі також у щоденному побуті, коли доводитися защібати ґудзики, шнурувати черевики, вправлятися з ложкою, виделкою, ножем.
Численні дослідження фахівців доводять наявність взаємозв'язку між рівнем мовленнєвого розвитку і рівнем сформованості тонких рухів пальців рук. Таким чином, розвиваючи дрібну моторику, ми одночасно формуємо моторику артикуляційну, що в подальшому сприятиме загальному мовленнєвому розвитку дитини.
Найбільш результативними у розвитку пальчикової моторики є:
- пальчикова гімнастика;
- вправи з використанням дрібних предметів (ґудзиків, камінчиків, намистин, мозаїки тощо);
- письмові вправи у спеціальних зошитах (формують графічні навички).
Різноманітні ігрові вправи слід проводити протягом дня:
- під час ранкової зарядки;
- на прогулянці;
- під час інших режимних моментів.
Використовуйте будь-який зручний момент, підключайте творчу уяву для формування стійкого інтересу до такого виду діяльності.
Пропонуючи малюку ігровий матеріал, потрібнодотримуватися принципу «від простого до складного».Нові вправи повинні розучуватися послідовно, поетапно, з оптимальним навантаженням і часто повторюватися. Подібні завдання не тільки викликають у дітей цікавість, вони здатні підвищити психічний тонус, поліпшити працездатність.
Ігрові вправи для формування тонких рухів пальців рук
- «Кільце для мами» (великим і вказівним пальцем однієї руки зробити коло, решта - підняті вгору), «Окуляри для бабусі» (та ж дія двома руками), «Вчимо братика ходити» (великі і вказівні пальці круговими рухами у формі «вісімки» по черзі торкаються один до одного).
- «Клубочок для бабусі» - змотування пряжі в клубок.
- «Допоможи Попелюшці відібрати квасолю (горох, крупу ...)» - з суміші насіння то одним, то іншим пальцем відібрати в окремі гірки насіння одного виду; другий варіант - в глибоку тарілку насипати насіння двох або декількох видів, великим і вказівним пальцями брати насіння і сортувати в тарілки менших розмірів.
- «Шнурування», «Обведення і штрихування трафаретів», «Шиття по контуру», «Зав'язування ляльці банта» - виконання відповідних дій.
- «Дружня сім'я»
Цей пальчик - дідусь,
Цей пальчик - бабуся,
Цей пальчик - тато,
Цей пальчик - мама,
Цей пальчик - я.
Ось і вся моя сім'я.
Дорослий пропонує дитині стиснути долоні. Проговорюючи слова потішки, пальці рук, починаючи з великого, торкаються один до одного, як ніби вітаються. На останній рядок пальці стискаються в «замок».
- «Як заєць плутає сліди» - великий палець правої руки торкається до мізинця лівої руки, а мізинець правої - до великого лівої руки. Далі в такому ж порядку торкаються один до одного безіменні і вказівні пальці. У конці «плутанини» разом стикаються середні пальці. Ці ж рухи повторюються в протилежному напрямку, починаючи з середніх пальців.
Працюючи так систематично, ми формуємо координацію, швидкість, силу тонких рухів пальців. З часом дитина буде виконувати всі вправи, швидко і легко переходити від одного виду діяльності до іншого. А це позитивно позначиться на всіх психічних процесах і насамперед на мовленнєвому розвитку.