В цей час відбувається підготовка до оволодіння мовленням.
З моменту народження в дитини з'являються голосові реакції: крик і плач. І крик, і плач сприяють розвитку тонких і різноманітних рухів трьох відділів мовленнєвого апарату: дихального, голосового, артикуляційного.
Поступово можна вже помітити, що дитина починає реагувати на голос мовця - перестає плакати, прислухається, коли до неї звертаються.

До кінця першого місяця її вже можна заспокоїти мелодійною піснею (колисковою). Далі вона починає повертати голову у бік мовця або стежити за ним очима. Незабаром малюк вже реагує на інтонацію: на ласкаву - пожвавлюється, на різку - плаче.

Близько 2 міс. з'являється гуління і до початку 3-го міс. - Лепет (агу-угу, тя-тя, ба-ба і т. п.). Лепет - це поєднання звуків, невизначено артикульованих.

З 5 міс. дитина чує звуки, бачить в оточуючих артикуляційні рухи губ і намагається наслідувати. Багаторазове повторення якогось певного руху веде до закріплення рухової навички.

З 6 міс. дитина шляхом наслідування вимовляє окремі склади (ма-ма-ма, ба-ба-ба, тя-тя-тя, па-па-па та ін.) В подальшому шляхом наслідування дитина переймає поступово всі елементи усного мовлення: не тільки фонеми, а й тон, темп, ритм, мелодику і інтонацію. У другому півріччі малюк сприймає певні звукосполучення і пов'язує їх з предметами або діями (тік-так, дай-дай, бух). Але в цей час він ще реагує на весь комплекс впливу: ситуацію, інтонацію і слова. Все це допомагає утворенню тимчасових зв'язків (запам'ятовування слів і реакція на них).

У віці 7 - 9 міс. дитина починає повторювати за дорослим все більш і більш різноманітні поєднання звуків.

З 10 - 11 міс. з'являються реакції на самі слова (вже незалежно від ситуації і інтонації говорить) В цей час особливо важливе значення набувають умови, в яких формується мовлення дитини (правильне мовлення оточуючих, наслідування дорослим та ін.) До кінця першого року життя з'являються перші слова.

Кiлькiсть переглядiв: 102